Укрите життя

Господь дав бл. о. Гонорату благодать розуміння, що чернече життя збудоване на внутрішніх цінностях, на прагненні до святості через залишення серцем всього та складення себе Богу попри виконання трьох євангельських рад: вбогості, чистоти та послуху. Консекрація через ці обіти є даром Божим. До цього не є потрібні зовнішні форми, такі як ряса або монастир.

 

Суть укритого чернечого життя

Так, як і кожне чернече життя, так і наше полягає на складення жертви з самої себе Богові. В укритому чернечому житті ми не розкриваємо іншим того, що ми є особами богопосвяченими. Бл. о. Гонорат бачив в харизмі укритого життя важливу основну рису своїх згромаджень.

 

Мотиви присвячення себе укритому чернечому житті

У францисканській духовності домінує любов серафічна, тобто любов на взірець серафимів, ангелів, які прославляють, люблять і обожнюють Пресвяту Трійцю, виконують при Ній безустанно варту любові. Слуги Ісуса присвячують себе Ісусу Христу з тієї власної конкретної мотивації: серафічної любові. Вчинки любові намагаються виконувати, наслідуючи Найсвятішу Діву Марію і св. Йосипа, котрі перебували з Ісусом у Назареті укриті і турбувалися про Нього, єднали невидиму контемпляцію Його Особи; наслідуючи також св. Франциска, закоханого в Бозі, і бл. Гонората, котрий з любові до Церкви й Батьківщини започаткував укриту форму чернечого життя.

 

Джерело укритого чернечого життя

Укрите чернече життя винурюється з Божої таємниці. Бог діє таємно, в глибинах людських сердець, є “Богом укритим” (Іс 45,15). Ісус Христос протягом усього свого земного життя приховував божественну свою природу, Він провів більшу частину свого життя тихо в родині у Назареті, де ніхто не знав про Його божественне походження та спасительну місію. Святий Павло пише нам: “Ваше життя є укрите з Христом в Бозі” (Кол 3, 3).

Бл. Гонорат неодноразово підкреслював, що взірцем для сестер є Особа Спасителя, котрий жив незнаний нікому. Матір Елеонора Мотильовська захопилася таким Христом: укритим у Назареті. Звертала увагу на те, що хоча Господь Ісус міг з самого початку свого життя навернути мільйони людей і зробити незліченні чудеса, однак вибрав тихість, приниження, схожість з іншими жителями Палестини. І такого Ісуса Христа показує нам як взірець.

У суспільному житті Ісус Христос не експонував своєї божественності, влади та всезнання. Апостоли навіть питали: “Хто Він?” (Мф 8, 27; Ін 5, 13). На хресті, “упокорив самого себе” – Він приховав не лише свою божественність, але й зрікся усього, що людське, і погодився на найбільшу погорду в громадській думці.

Сьогодні Ісус залишається прихованим у Святих Дарах. Це укриття є найвищим актом Божої любові до людей, – писав о. Гонорат. Матір Засновниця доповнила: Господь Ісус в Святих Дарах дає нам приклад життя скромного, прихованого, приклад любові, жертовності, лагідності, зосередження.

Окрім таємниці життя Ісуса Христа в Святій Родині в Назареті і таємниці Євхаристії, третім джерелом нашої духовності укриття є Церква. Люди віруючі живуть як і всі інші, часто не розпізнані – є церквою прихованою в світі. У спільноті Церкви є укритий Ісус Христ і це Його присутність робить, що церква досі існує і веде людей до святості.

Біля Господа Ісуса завжди стоїть Пресвята Діва Марія, Його Мати. Вона “служила Богові у великій таємниці від світу […], не відрізнялася від людей свого містечка […], і нікому не розголошувала таємниці свого серця”, – нагадує бл. о. Гонорат.

 

Укрите чернече життя слуги Ісуса

Укрите чернече життя слуги Ісуса полягає на тому, щоб слідувати за Ісусом Христом, яко Тим, хто протягом усього свого земного життя приховував своє божественне походження, і на практикуванні чеснот, що випливають з укритого способу буття, такими як любов, послух, бідність, смиренність, лагідність, самозречення, малість. Укрите життя є джерелом і основою цих чеснот, а також шляхом до них.

У центрі духовності, заснованої на таємниці укриття знаходиться повне віддання себе Богу, назавжди, з любові. “Чистота серця”, яку благословить Господь Ісус і про яку писав бл. Гонорат як про плід укритого життя, полягає на тому, що серце є очищене і вільне від бажань, прагнень, котрі не є Богом, і завдяки тому прагнеться виконувати тільки Божу волю. І на цьому полягає святість! Тому наші засновники бачили в укритому житті шлях до святості.

На чому полягає тоді укрите життя? Пояснення дає нам бл. о. Гонорат: Її [слуги Ісуса] монастирем – Серце Ісуса, кімнатою – зосередження і внутрішня тиша, заслоною, що захищає від духа цього світу – є дух жертовності, любові до Бога і душ.

Укрите життя полягає також, йдучи далі за наукою бл. Гонората:

  1. На укритті “таємниці королівської” свого серця, на внутрішніх взаємних відносинах з Богом. Таким чином, ми не показуємо свого покликання, не хвалимося ним, ми живемо в тіні, в тиші, смиренно служачи Богу і людям дарами, які отримали від Господа…
  2. На практикуванні християнського життя, католицьких практик, приналежності і любові до Церкви, на вірності й послуху навчанні Церкви;
  3. На заохоченні інших до життя набожного, в повні католицького;
  4. На любові до ближнього.